Олександр служить у 128-й окремій важкій механізованій бригаді «Дике Поле». Раніше він мав меблеве виробництво. Після повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до війська.
Зброю отримали одразу, без тривалої підготовки. Новачків вчили вже на місці. Разом із побратимами Олександр тримав оборону Донеччини під щільним обстрілом. Піхоті бракувало серйозної вогневої підтримки - це було видно кожного дня.
Перший проєкт почали з вантажівки від Дніпровської міськради: поставили на неї зенітний кулемет. Стріляти вчилися самі, спершу стріляли по повітряному змію на полігоні. Потім зробили «Партизан» - невелику реактивну установку з частин трофейного «Града» і пікапа.
Коли про них дізналися, Олександра та його команду відправили на навчання. Повернулися вже з доступом до двох справжніх ракетних установок. Зараз Олександр - командир артилерійського розрахунку, відповідає за вогневу підтримку. А саморобний «Партизан» все ще на ходу.
Він хоче повернутися додому після перемоги. Діти чекають на батька й просять повернутися якнайшвидше. Олександр мріє знову займатися меблевою справою.
Тим часом бійці «Дикого Поля», використовуючи квадроцикли від громади Дніпра, евакуювали пораненого товариша з небезпечної ділянки фронту. Капітан «Космос» із 128-ї бригади говорить про зв’язок і виживання на передовій.
Серед втрат Дніпропетровщини - Дмитро Аржевічев. Він нещодавно помер після служби на Сумському напрямку. У Нікополі провели в останню путь героя разом із матір’ю та молодшим братом.













