В Амур-Нижньодніпровському районі Дніпра відкрили третю експозицію Алеї пам’яті. Вона присвячена 36 захисникам України, які загинули на війні. На презентацію прийшли рідні полеглих, щоб згадати близьких і розповісти власні історії.
Експозиція говорить не лише про службу військових. Тут розповідають і про їхнє мирне життя: родини, роботу, мрії. Серед героїв - Михайло Яременко, позивний «Логан». Він народився у Дніпрі, навчався у «Дніпровській політехніці», понад шість років працював кухарем. Був су-шефом. Любив мотоцикли й мріяв подорожувати з дружиною.
У червні 2025 року Михайло пішов служити до Збройних сил України. Обрав напрямок роботи з безпілотниками, склав базові курси підготовки. Служив водієм-електриком у відділенні ударних безпілотних авіаційних комплексів 43-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у боях на Куп’янському напрямку разом із побратимами.
Дружина згадує: Михайло свідомо прийняв рішення піти на війну. Він розумів ризики й не міг залишатися осторонь. У найтяжчі дні жартував і підтримував бойових товаришів та сім’ю. Після його смерті дружина продовжує спілкуватися з його побратимами - вони стали їй близькими людьми.
31 серпня 2025 року Михайло був удома востаннє. Вони планували зустрітися на Новий рік - він сподівався взяти відпустку. Але цим планам не судилося здійснитися: 16 жовтня того ж року Михайло загинув під час обстрілу біля села Піщане Куп’янського району Харківської області. Російська авіабомба влучила в укриття, де він перебував із побратимами.
Чоловік залишив по собі світлі спогади у дружини - вона пам’ятає його як спокійного і надійного партнера, людину, яка завжди була поряд і підтримувала її. У Михайла залишився син від першого шлюбу. Весілля у вишиванках серед побратимів планували ще цього року; війна зруйнувала ці плани.
